Наші партнери

Мозаїка в архітектурі та ландшафті

Садиба Зелений Дуб

Романівські вівці

| ДОМАШНЯ > | СТАТТІ >|Особливості субстратів для висіву та живцювання

Особливості субстратів для висіву та живцювання

        Вирівняність і якість посадкового матеріалу визначається рядом факторів, які умовно ділять на три групи (J.M. Costa, The role of substrates in propagation. Horticultural Production Chains Group, Wageningen University, by Netherlands, FlowerTECH 2003. Vol. 6. № 7. P. 22-27).

     а). Фактори, що передують розмноженню. При вегетативному розмноженні це умови вирощування і фітосанітарний стан маточних рослин, особливості живців (в першу чергу їх здатність переносити нестачу вологи), термін та дотримання правил заготівлі живців, використання стимуляторів укорінення. При насінневому розмноженні це  якість насіння, умови його зберігання, передпосівна підготовка. Терміни живцювання та висіву насіння. Від цього залежить процент виживання і подальше вкорінення живців та дружність сходів.

     б). Фактори, що діють безпосередньо у процесі розмноження. В першу чергу це умови навколишнього середовища - температура, концентрація кисню і вуглекислого газу , відносна вологість повітря, інтенсивність світла й тривалість фотоперіоду, а також умови, у яких перебуває коренева система. Умови розвитку кореневої системи визначаються насамперед агрофізичними та агрохімічними властивостями субстрату. До останніх відносяться: тип субстрату, температура субстрату, його світлопроникність, повітропроникність, вологоємкість, концентрація поживних елементів,  збалансованість та  доступність для рослин елементів живлення, кислотність рН,  наявність ґрунтової інфекції.

     в). Фактори, що діють на молоду рослину після вкорінення. Це умови вирощування розсади, субстрат та технологія пікування, загартовування, вплив середовища при транспортуванні й посадці. 

           Одним з найважливіших факторів при розмноженні й вирощуванні рослин є створення сприятливих умов для розвитку її кореневої системи. Сучасні розплідники використають для вкорінення і висіву контейнери, горщики або касети, наповнені штучним субстратом. Це дозволяє краще контролювати ґрунтові умови й параметри повітряного режиму кореневої зони, оптимізувати утворення й ріст коріння у живців і при проростанні насіння.        

               Як і в випадку дорослих рослин, субстрат для розмноження забезпечує механічну фіксацію рослин, постачає їх вологою, киснем, поживними речовинами. Проте молоді рослини, живці мають особливі вимоги. Так свіжозрізані живці, особливо зелені, швидко в’януть в сухому субстраті.Субстрат при розмноженні виконує наступні функції  і повинен мати такі  властивості:

         2. Постачає кореневу систему киснем,  забезпечує газообмін. При вкоріненні в  основі живця починається камбіальна діяльність, потім формування каллюса, з якого утворюється коріння. Ці процеси супроводжуються інтенсивним диханням. Метаболічна активність насіння також збільшується в період проростання, дихання підсилюється, і відповідно зростає потреба в кисні. Без кисню насіння швидко задихається і гине.  Для забезпечення хорошої аерації субстрат повинен мати належний баланс розмірів пор. Збалансована структура означає хороший газовий обмін для кореневої системи, це безпосередньо торкається всіх функцій коріння типу мінерального й водного живлення та диханя. Рослини, що ростуть у маленьких контейнерах, а саме в таких вирощується розсада,  часто мають проблеми росту якраз через погане провітрювання, а не через низьку  вологоємність субстрату. Повітроємність субстрату  є найбільш важливою агрофізичною характеристикою будь-якого середовища для вирощування. Добре приготовлена суміш буде містити макропори, для провітрювання й хорошого дренажу, і мікропори  для втримання води.

         3. Не пропускати світло в зону  вкорінення. Для утворення придаткових коренів бажано, щоб зона вкорінення живця перебувала в темряві. Темрява також є сприятливою умовою для проростання насінння більшості культур. Насіння культур , які потребують для проростання світла (наприклад, кави) розміщують на поверхні субстрату.

         4. Мати достатню щільність, щоб живці добре  фіксувалися нерухомо й  коріння, що утвориться, не ушкоджувалося, проростки повинні також надійно фіксуватися в вертикальному положенні. Щоб запобігти заплутуванню ніжних проростків в волокнистій поверхні субстрату, дрібне насіння бажано присипати не торфом, а перлітом або вермикулітом.

 6. Субстрат повинен бути  однорідним, сипким, дрібної фракції й не містити великих грудок і каменів. Дрібна структура не означає пилоподібна. Оптимальна фракція  1 -5 мм. Хороша сипкість  особливо важлива при заповненні касет і горщиків маленького об'єму, які часто використовуються у розсадниках для вирощування розсади.

       7.  Формування міцної кореневої грудки. Ця експлуатаційна характеристика особливо важлива для розсадників і господарств, що  використають для посадки автоматичні машини. Коренева грудка  повинна витримувати маніпуляції з розсадою  протягом  обробки, відвантаження, і пересаджування. Субстрат й інші технологічні методи мають забезпечити рівномірний ріст кореня всюди по горщику так, щоб утворилася  міцна коренева грудка. Проте, якщо для пікування використовують розсаду з відкритою кореневою системою, то субстрат повинен бути навпаки, розсипчастим, щоб не пошкоджувалися корені при вийманні рослин.

         8. Субстрат повинен мати низьку концентрацію розчинних солей, оскільки високий вміст солей приводить до ушкодження  сіянців під час проростання, а також молодих корінців. Особливо небезпечний високий вміст аміачного азоту. Низька початкова поживність  може здатися недоліком, але низький початковій (стартовий) рівень  поживних елементів досить бажаний фактор для професійних субстратів, що використовуються у контейнерних розплідниках. Надто високий рівень поживних елементів сприяє розвитку хвороб, розсада сильно витягується, падає і погано приживається після пікування. Крім того, багато різновидів рослин  вимагають  дуже низької поживності (можливо крім  фосфору),  протягом  перших декількох тижнів розвитку. При низькій початковій поживності агроном розсадника може повністю керувати мінеральним живленням шляхом регулювання кількості внесених добрив.

        9. Необхідність стерилізації субстрату, на нашу думку, є скоріше недоліком. При стерилізації знищується корисна ґрунтова мікрофлора, а це може привести до спалаху хвороб. Якісний субстрат не потребує стерилізації. Якщо дійсно виникає ситуація, що вимагає стерильного субстрату, краще використати  стерильні мінеральні субстрати (перліт, вермикуліт).     

       Стандартний субстрат для висіву та вкорінення виготовляється на основі верхового блочного торфу дрібної фракції з мінімальною кількістю пилу. Додаток перліту, вермикуліту, цеоліту забезпечує хорошу аерацію і буферність, захищае від надмірної концентрації солей в ґрунтовому розчині,   допомагає утримувати рослини в вертикальному стані. Субстрат містить малу стартову кількість азоту і інших поживних елементів ( 0,5 – 0,7  Г/л NPK ).

     Субстрат для вирощування розсади в пресованих кубиках повинен відповідати дуже жорстким критеріям якості. Пресовані кубики повинні мати стабільні розміри та утримувати форму при зволоженні  і одночасно забезпечувати оптимальний водний і повітряний режим. Для цього використовується торф з великою кількістю волокна.

       Основою субстрату для  багатокоміркових палет є дрібний блочний молотий торф з мінімальною кількістю пилоподібної фракції. Дуже дрібна сипка структура необхідна для хорошого заповнення всього об’єму комірки.

     Для пікування використовуються субстрати на основі блочного торфу фракції 5 – 20 мм з додатком чорного торфу. Структурований торф краще утримує повітря навіть в випадку перезволоження.