Форум kardash.com.ua

Анаеробне компостування використовується для великомасштабної переробки органічних відходів в промислових масштабах та виробництва відновлюваної енергії з біогазу. А як це зробити вдома?

Самий простий спосіб анаеробного компостування.
Якщо в вас накопичується органічна речовина (харчові відходи, чай, кава, буряни, гній та сеча від тварин, курей і т.п.) складайте їх на купу і накрийте зверху брезентом або плівкою поліетиленовою , щоб захистити від доступу кисню, це призведе до анаеробного компостування. Можна використовувати також будь-який контейнер з щільною кришкою і дренажними отворами. В краайньому випадку навіть мішок для сміття буде працювати. Купа з брезентом працює добре, але буде пахнути не дуже приємно.

Я вже казав раніше що анаеробне компостування вимагає абсолютно іншого набору мікроорганізмів і умов, ніж аеробне компостування. Анаеробний процес, який по суті є процесом гниття (вибачте, але насправді так воно є),створює дуже кисле середовище, схоже як в шлунку. Насправді, шлунок має значно більш кисле середовище. Рівень кислотності pH в анаеробному реакторі може становити до чотирьох, але в шлунку від одного до двох.

Як анаеробний, так і аеробний процес виділяють тепло як побічний продукт. Температура в аеробній системі може бути досить високою до 70 градусів , це вбиває патогенні мікроорганізми і насіння бур'янів. В анаеробному реакторі температура значно нижча і не може згубити патогени та насіння бурянів. Проте, сама кисле середовище в реакторі в кінцевому підсумку робить свою справу. Несприятливе середовище вбиває небезпечні мікроорганізми через шість місяців до року.

Той факт що незрілий анаеробний компост дуже кислий слід враховувати, коли збираєтеся використати його в контейнері з торфяним субстратом.

Якщо все таки ви хочете робити компости, скажімо для дачі або контейнерного городництва, дам кілька порад.

Найпростіший анаеробний компостер - це пластиковий пакет, наповнений органічним матеріалом для компостування і залишений на сонці на декілька місяців.

Проте краще використовувати спеціальні компостери. Більшість з них це контейнер з одним відсіком і ємністю для для сбору фильтрату, або контейнер з дренажними отворами , що либо частково прикопується в землю. Фильтрат, що стікає з реактора буде удобрювати прилеглу ділчнку землі.

Майте на увазі, що необхідно чекати цілий рік, перш ніж використовувати компост з анаеробного компостера. Свіжий анаеробний матеріал - вихідна сировина, яка пройшла початкову фазу розкладу, але не дозрівав протягом декількох місяців після цього, - настільки кислий, що його не можна безпосередньо вносити під рослини. І при цьому це не може бути закопано в землю, де це могло б увійти в контакт з корінням рослини. Перш ніж використовувати його безпечно, незрілий анаеробний компост повинен пройти аеробне фазу, яка триває близько місяця, щоб нейтралізувати його pH. Проте матеріал, який компостується в реакторі протягом всього року, буде безпечним для саду - і він буде пахнути набагато краще.
Тому краще мати два контейнери. Коли один з них заповнений, ви можете закрити кришку на рік, в той час як будете складати відходи в інший. На той час, коли через рік ви відкриєте перший контейнер, всі патогени будуть мертві, а компостований матеріал буде готовий до використання.

Ще одна проблема з анаеробним компостуванням це неприємні запахи

Анаеробний розпад пахне досить нериємно. Якщо аеробна купа почала пахнути, то це означає що немає доступу повітря і процес пішов по анаеробному шляху. При анаеробному розпаді утворюється сірководень, запах тухлих яєць.
Правда якщо анаеробне компостування відбувається в закритих контейнерах, зовні запаху не повинно бути.
Правда, коли піднімаєте кришку, щоб додати новий матеріал в контейнер доведеться закрити носа. Тому варто використати спеціальні ферменти, які прискорюють розпад і допомагають усунути запахи. Можна посипати трохи землі, а краще торфу на кожен новий шар матеріалу. Незрілий аеробний компост все ще буде пахнути досить жахливо, коли виймете з контейнера, тому його потрібно вкопати в землю якомога швидше. Зрілий компост (витримка 6-12 місяців) компост не повинен сильно пахнути, коли ви відкриваєте компостер. Це один з признаків зрілості компосту.

шкідники

Різні шкідливі організми, миші, кури , собаки, ворони і сороки які можуть бути проблемою в звичайних компостних купах, зазвичай не є проблемою для анаеробних систем просто тому, що вони герметично закриті. Крім того сильно кисле середовище зовсім не приваблеве для шкідників. Тобто немає потреби турбуватися про насіння бурянів що буде занесено вітром або хвороботворних мікроорганізмів, які потрапляють з собачим або пташиним послідом, а також про безлад, який купа ворон або сорок може створити з відкритою купою.

Однак комахи можуть бути проблемою. Мало приємного в тому, щоб відкрити кришку компостного відра і потрапити в хмару мух. При завантаженні компостера слід слідкувати щоб туда не попали мухи.

І на це є рада. Існують мухи-паразити які ефективно контролюють кількість шкідливих мух, в тому числі і звичайної мухи. Самка мухи-хижака шукає лялечку-господаря, свердлить її кокон і відкладає в неї кілька яєць, личинки з яких знищують лялечку-господаря. Треба пошукати в інтернеті де в Україні можна придбати таких класних мух.